В суботу, 25 квітня, на території "Парку Київська Русь" пройде обласний фінальний етап спортивно-масового заходу серед дітей "Олімпійське лелеченя". Змагатися за звання кращих будуть більше 100 учнів 5-6 класів, з різних міст Київської області. Ці діти вже довели, що вони кращі, на зональних змаганнях. І тепер демонструватимуть свою силу і спритність у фінальному етапі. Проте, крім суто спортивних конкурсів, на заході буде також конкурс малюнка та олімпійська вікторина. Тож переможці мають бути інтелектуально розвинутими та талановитими не лише у спорті, але й в мистецтві. Початок заходу – о 10:00.

Шукаєте цікавий маршрут на травневі свята? А як що до подорожі в часі та 1000 років назад? Магічний портал часу відкривається 2 та 3 травня 2015р. в «Парку Київська Русь»! Адже саме тут пройде Відкритий Всеукраїнський фестиваль велосипедистів «Велотур в історію». Організатори фестивалю – Древній Київ та туристичний клуб «ВелоМандри» – запрошують на відкриття велосезону! Протягом двох днів на Вас чекає крута велотусовка з захоплюючими маршрутами та яскравими розвагами! У програмі фестивалю: 2 травня – день перший: Організована поїздка на велосипедах за маршрутом «Київ - Парк Київська Русь» із зупинками у пам’ятних місцях; Екскурсія Древнім Києвом та яскрава фотосесія на пам'ять; Середньовічне частування; Розважальна програма з конкурсами та забавами; Вечірні ігрища біля багаття; 3 травня – день другий: Вітання сонця, ранкова зарядка; Запас сил на весь день – сніданок; Екскурсія історичними місцями + фотографування на пам'ять; Гостювання у фермерському угідді та повернення до сучасного Києва; (у програмі можливі зміни, але тільки на краще!)

Древній Київ- визнаний та підтримується як національними, так і міжнародними організаціями: Парламентською асамблеєю ради Європи Верховною радою України Міністерством культури України Національною академією наук України Київською міською державною адміністрацією Київською обласною державною адміністрацією а також науковими інститутами, посольствами інших держав в Україні, державними установами України, та Європи.

Прапор Древнього Києва Колір прапора – золотий.Золото — король металів, символізує знатність, могутність і багатство, а також такі чесноти: силу, вірність, чистоту, справедливість, милосердя і упокорювання Герб Древнього Києва Червоний птах - ФеніксФенікс — древній символ сонця, безсмертя та відродження. Він символізує відродження та відтворення людини або задуму після руйнування. У християнському світі - це символ Христа. Фенікс означає тріумф вічного життя, воскресіння, віру, постійність. Синій птах - ГамаюнГамаюн - це міфічний птах щастя та надії. Він символізує мир, багатство, благополуччя і велич. На Русі гамаюн вважався віщим птахом. Зелені паростки символізують надію, свободу, радість і тісний зв’язок з природою. Щит Головною частиною будь-якого герба є щит, як знак того, що рідну землю є кому боронити. У центрі щита – двозуб, перший родовий знак київських князів. ГІМН -ДРЕВНЬОГО КИЄВА 1. Світ дізнався – не повірив: посеред густих лісівВідродився град великий – Матір руських городів!Кия град, наш древній Київ, місто сиве і святеЗнову з попелу з’явилось – ожило, й щодня росте! Приспів:Без минулого не буде у держави майбуття! Це не просто наше гасло!Це для нас саме життя!І любов до України – не порожнії слова!Увесь світ тепер побачив, що вона завжди жива! 2. І прадавнє городище, і палаци, і церкви,Іі святилища, і стіни – як колись ми знов звели!Крізь Софіївські ворота знову йдуть богатиріВолодимиру служити і слов’ян святій землі. Приспів. 3. І тепер з усього світу друзі, а не ворогиПриїздять побачить диво – сиві Києва горби!Київ-град – наш древній Київ, місто юне з древніх літ –Наша вічная столиця, про тебе гуде весь світ! Логотип Парку Київська Русь Завантажити у форматі jpgЗавантажити у форматі png

Експозиція кораблебудування знаходиться на території Дитинця Древнього Києва й працює щодня. Замовити екскурсію та майстер-класи з обробки дерева можна за попереднім замовленням за тел.. +38 (050)385 20 35. Вхід до експозиції безкоштовний, за умови купівлі вхідного квитка до Древнього Києва у «Парку Київська Русь».

Древня Русь у середньовічному світі широко славилася своїми умільцями. Спочатку у древніх слов'ян ремесло використовувалось виключно для ведення власного господарства, а згодом ремісники стали займатися тільки окремим промислом і виробляти продукти для всієї громади. В період раннього Середньовіччя почався випуск продукції на ринок. У містах і великих селах жили і трудилися талановиті та вмілі ковалі, ювеліри, гончарі, ткачі, каменерізи, шевці, кравці, представники десятків інших професій. Ці прості люди зробили неоціненний внесок у створення економічної могутності Русі, її високої матеріальної і духовної культури.

Київська Русь вела активну торгівлю з різними народами. Вже в XI столітті посилюються торговельні зв'язки із Західною Європою. Велике значення в Київській Русі мав торговий шлях "із варяг у греки", який пов'язував Північну Русь з Південною, Прибалтику і Скандинавію. Будиночки у Древньому Києві в "Парку Київська Русь" зроблені по прототипу скандинавських павільйонів (торгівельних точок). Багато таких будинків було знайдено на острові Готланд у Швеції та на території Києва під час археологічних розкопок. Така торгівельна лавка має каркасно-стовпову конструкцію, її загальна площа – 6м². Відтворено різні види покриття таких будинків – дранка, щепа, ґонтове покриття.

Вікінги – ранньосередньовічні скандинавські мореплавці, в VIII-XI століттях здійснювали морські походи від Вінланда до Біармії і від Каспію до Північної Африки. В основній масі це були вільні селяни, які жили на території сучасних Швеції, Данії і Норвегії. Походи вікінги здійснювали для пошуку нових земель і переселення, піратства на морі і грабунку, а також для розвитку торгових зв’язків. На Русі вікінгів називали "варягами" (varangus – охоронець). Перші згадки про варягів на Русі зустрічаються в "Повісті минулих літ". Основним заняттям вікінгів була військова справа, і завдяки їхній військовій майстерності їх наймали як елітну військову силу. Під час стоянок для ночівлі вікінги виходили на берег і розкладали на землі намети. На дошках, що утворюють "коньки" над наметом, вирізані голови тварин, які виступають над тканиною намету. Їх основне призначення – охороняти сплячих людей від зла. Їжу готували у висячих на ланцюгах над вогнищами металевих котлах.

Стан кочівників представляє собою табір, в якому на час перебування встановлювалися юрти – переносні житла кочівників. Кочівники – умовна назва народів і етнічних груп, які протягом року або сезону ведуть рухливий спосіб життя. Вони відрізняються своєрідним побутом, повсякденною господарською діяльністю і традиційною культурою. У давньотюркській мові слово "юрт" означало "будинок", "володіння", "місце проживання", "земля". Експоновані у Древньому Києві юрти – історичні реконструкції. Юрти виготовлені на замовлення "Парку Київська Русь" в м. Улан-Батор (Монголія). Вага однієї юрти складає 600 кг, ханської юрти близько 1,5 т. Юрта виконує роль термосу, дерев’яний каркас накривається шаром товстого волоку, зверху – полотном. Обтягується мотузками з кінського волоса або верблюжої шерсті. Вхід до юрти завжди звернений на південь. В юрті, незалежно від погоди завжди зберігалася однакова температура. В центрі юрти – вогнище, головний сакральний символ житла людини. Вогнище ділило юрту на дві половини – чоловічу та жіночу. Чоловік мав право заходити на жіночу половину, жінка не мала права виходити за межі своєї частини. Поріг юрти вважається символом добробуту і спокою родини. Розмовляти через поріг не прийнято. При вході не можна наступати на поріг юрти, сідати на нього, це заборонено звичаєм і вважається нечемним. Кочові племена відрізнялися по кольоровій та орнаментовій символіці, яку можна було побачити ззовні на юртах. Єдиним спільним знаком для кочових племен був знак, що символізував щастя і здоров’я "на тисячу років".