В’їзні ворота, Столп’є

У Древній Київ ведуть в’їзні ворота із двома сторожовими вежами розміром 3x3 м, складеними в техніці "в обло", яка не передбачає використання цвяхів (тесані колоди складалися одна на одну, а щілини між ними забивалися коноплею або болотним мохом). Зруби вінчають бойові і одночасно дозорні майданчики, перекриті чотирискатним дахом. Загальна висота веж 11 м. У давнину на бойові майданчики веж піднімалися сходами. Цілодобове чергування гарнізону на вежах дозволяло вчасно виявити ворога, що наближається, оповістити населення передгороддя про небезпеку, організувати оборону і забезпечити евакуацію мешканців всередину київської фортеці – його Дитинця (Кремля).

Ширина проїзду відтворених в'їзних воріт близько 5 м, приблизно така ж і їхня висота. Ворота двостулкові, відкриваються усередину. Зсередини ворота зачиняються на дубовий брус, що ставиться на ковані металеві підпори. Всі ковані елементи виготовлені нашими майстрами.

Передгороддя зазвичай було обгороджене дерев'яним частоколом – острогом або "столп’єм".

Острог – це оборонна стіна з вертикально вкопаних, щільно приставлених один до одного загострених колод (від слова "остръ" або, як ще припускають, "гострий ріг"). Висота її досягала 3,5м.