Ристалище і княжі палати (трибуни)

Слово ристалище походить від давньоруського "ристати" – рухатися, бігати, їздити. Спочатку позначало спеціальну площу для кінних змагань (ристання), а також саме змагання. Для безпеки глядачів ристалище мало спеціальні огорожі з в'їзною брамою. У Київській Русі військовій майстерності навчали з раннього дитинства. Зазвичай військову завзятість давньоруські воїни демонстрували в реальних баталіях, де вони шукали "собі честі, а князеві слави". Індивідуальна майстерність витязів відточувалася також під час військових ігрищ, такого собі аналогу західноєвропейських лицарських турнірів.

На Київському ристалищі (іподромі) у квітні 1151 р. відбулися показові виступи спеціально запрошених Великим київським князем Ізяславом Мстиславичем угорських наїзників. А кияни, що зібралися на Ярославовому дворі, дивувалися чисельності угорців, їх військовому вмінню та їх арабським скакунам.

Ристалище є прототипом сучасного стадіону, там проводилися різноманітні культурно-розважальні заходи, де виступали скоморохи та наймані актори.

Спостерігати за видовищами на ристалищі зручніше всього із княжих палат або трибун. За літописними відомостями і давнім зображенням княжа трибуна являла собою висотну будівлю на стовпах, з відкритими галереями, багато прикрашену різьбою. Загальна довжина трибуни зі сходами близько 46 м, ширина – 6 м. Саме на такій трибуні сиділи князь з княгинею, спостерігаючи за подіями на ристалищі.

Відвідавши трибуни Ви зможете посидіти на справжньому троні і відчути себе князями.

Прочитано: 18115 раз

вгору