Стовп – дороговказ

Це перші дорожні знаки, що існували на території Київської Русі. Вони розміщувалися один від одного на відстані 2 км та відображали суспільні, економічні, політичні та культурні зв’язки Київської Русі з іншими землями. Древній Київ був місцем перетинання як головних міжнародних торговельних магістралей, так річкових і сухопутних шляхів місцевого значення, що зв’язували столицю Київської Русі з окремими землями і містами. Київ здійснював найважливіші торгові зв'язки п'ятьма магістральними шляхами, а саме: західним (лядським), південним (грецьким), південно-східним (тмутараканським), північно-східним (муромським) і північним (новгородським і суздальським). Був у Києва і свій шлях на Полісся, звідки через Прип'ять здійснювався зв'язок з Литвою, а можливо і з Швецією.

З перерахованих шляхів південний і північний, а також шлях на Полісся є водно-сухопутними магістралями. Решта ж шляхів були сухопутними. Західний шлях був дорогою, через який відбувався зв’язок із західною Європою. Південно-східний був шляхом, який зв'язував Київ з Тмутараканським князівством, розташованим на березі Азовського моря, і з Кримом, куди купці з усієї Русі приїжджали за сіллю і різними східними товарами.

На стовпі-дороговказі на території Передгороддя відображено найближчі землі та різні країни, з якими у Києва були жваві культурно-політичні та економічні зв’язки.

Прочитано: 14088 раз

вгору