Садиба киянина ХIII століття
Розміри житла, як і самої садиби, залежали від матеріального становища власників. У заможних киян житла були здебільшого великими та дво- чи триповерховими. Будинки опалювалися глинобитними печами. У них варили їжу. Більшість осель киян одночасно були й ремісничими майстернями. Крім житлової споруди на садибі були господарські будівлі: погріб, колодязь. Садиби одна від іншої та від вулиць захищали тинами, частоколами, високими парканами з колотих дощок. Від воріт до будинку вели дерев'яні настили-тротуари.
Дах покривався берестом (кора дерева) та дерном. Потім дах поростав травою.
Дерен використовували як утеплювач, а берест – для гідроізоляції, земляний дах робився, швидше за все, через необхідність і був ознакою невеликих статків.
За функціональністю був доволі практичним з доброю теплоізоляцією та довговічним.