– Ви уже не вперше очолюєте суддівство на цих змаганнях, а на інших чемпіонатах в такій ролі виступаєте?

– Так. Буває запрошують в ролі головного судді, буває – в ролі звичайного польового судді. Слава богу, що довіряють настільки серйозні посади.

– Чим "Зов героїв" відрізняється від інших чемпіонатів?

– Кожен турнір гарний по-своєму, тут можу відзначити професіоналізм підготовки до турніру з боку організаторів. А з боку учасників тут поєднується спортивний інтерес з дружньою атмосферою. Тобто на ристалищі це бійці, котрі вступають у безкомпромісні бої за першість, а за межами ристалища це дружня спокійна обстановка при спілкуванні, обмін досвідом.

– Сьогодні перемогли в основному представники України, хоча чемпіонат міжнародний. Чи говорить це про апріорі високий рівень українських команд у світовому співтоваристві історичного бою?

– У боях "16 на 16 бійців" у складі однієї з команд-призерів виступали представники Російської Федерації – клуб "Гастінгс", в іншій команді боролися бійці з данського клубу "Копенгаген". Так що команди були інтернаціональні. Іноземні бійці були прийняті в склади для обміну досвідом. Проте варто відзначити, що за останні п'ять років показники українських бійців і команд аніскільки не падають, а тільки підвищуються. Можна сказати з упевненістю, що в світовій першості українська команда впевнено входить до трійки найсильніших.

– Розкажіть про хід змагань. Важко було судити?

– Рівень чемпіонату "Зов героїв" досить високий. А чим вищий рівень змагань, тим, відповідно, і суддівство складніше. Прикро, коли суддівство ускладнюється незнанням правил бійцями. Приємно, коли складність суддівства полягає у високій майстерності учасників, коли бої йдуть на високих швидкостях, і суддям потрібно встигнути побачити спірний момент і прийняти правильне рішення.

– Які емоції Ви відчуваєте по завершенні чемпіонату?

– Емоції остаточно мене накриють напевно днів через два. Але головне враження, яке залишилося і від ходу змагань, і від церемонії нагородження – це дружба між учасниками, це позитив, це реальні емоції. Звичайно, є ще моменти, над якими варто працювати. Але якщо будь-який турнір назвати ідеальним, це означає збрехати. В цілому звичайно переважають тільки плюси.