Захід розпочався з параду учасників. На ристалище виходили кінні лучники і ведучий представляв їх. Як виявилося, в житті ці люди займаються звичайними земними справами. Серед цьогорічних учасників турніру є програміст, інженер, підприємець і навіть коректор-редактор. Проте на цих змаганнях вони повністю перевтілитись, надягнувши костюми стародавніх воїнів різних народів та епох. До речі, у складі кінних лучників була витримана гендерна рівність: 6 чоловіків і 5 жінок. Після лучників на ристалище вийшли і граційні чотириногі створіння – коні історичних порід із Княжої конюшні Древнього Києва.

Серед тих, хто віз до перемоги чи поразки лучників на цьому турнірі були представник найдревнішої породи – ахалтекінець Небесний аргамак, милі хафлінгери з історичними іменами Аскольд і Дір, величезний першерон Ратибор, височенний шайр – Хорив, вишуканий фріз – Віщий та інші мешканці Княжої конюшні Древнього Києва.

Володимир Янченко перед початком змагань нагадав учасникам і розповів гостям про правила турніру. Він проводився за так званим "древньокиївським стилем". Адже, згідно з літописами, ристалище оригінального Древнього Києва мало такі ж розміри, як і ристалище відтвореного.

І от змагання розпочались. Усі учасники були жеребом розділені на три групи – дві четвірки і одна трійка лучників. Кожна група мала по 1 тренувальному пострілу і 5 пострілів, які йшли у залік. Але змагання з цього виду спорту настільки непередбачувані, що часто люди попадали в мішень на тренувальному колі і промахувались на результативних.

Оскільки древнє мистецтво кінних лучників в Україні стали відтворювати зовсім недавно, то явних фаворитів у змаганнях не було. Кожен міг виявитися "темною конячкою" і будь-якої миті вирватись вперед.

Про свої враження від турніру розповіла гостя з Білорусі Ірина Петроченко (Ера):
Ми з Олександром Борщевським учасники Мінського клубу історичної реконструкції "Ліга вільних стрільців". Приїжджаємо на цей турнір вдруге. Вперше були тут у 2013 році. Минулорічний турнір довелося пропустити, і це була велика прикрість. Але ми постійно стежимо за розвитком подій у кінно-лучному спорті України і світу. Насправді те, що такі змагання проходять в Україні – то велика справа. Якщо турнірів піших лучників вистачає і в нас в Білорусі, то, щоб позмагатися у стрільбі з коня, доводиться їхати до Древнього Києва. На нашій батьківщині аналогів такого турніру немає. Звісно, хочеться виграти. Але, якщо навіть нам це не вдасться, то ми вдячні за можливість позмагатися на турнірі такого рівня і будемо продовжувати спроби перемогти в подальшому.

Складність змагань полягала не лише в тому, що вершникам довелося звикатися з незнайомими кіньми, а ще й в тому, що цих коней довелося змінювати на кожен заїзд. І от граційний вершник, який щойно доволі вдало стріляв з ахалтекінця, взагалі втрачає стрілу від грузного галопування першерона.

Інтрига зберігалася до кінця змагань. Лучники, які обіймали топові місця наприкінці першого дня змагань, у фінальному заліку поступились місцем іншим. Але хто насправді виграв – то це глядачі. Адже верхова стрільба з лука – це насправді видовище гідне князів. Яке, щоправда, в нашій країні ще треба популяризувати не один рік, щоб увага громадськості до нього була заслужено великою.

Тож переможцями змагань в основній номінації стали:

• 1 місце: Володимир Гриньов (Мустанг), м. Дніпропетровськ
• 2 місце: Юрій Сніцар (Стрілка), м. Київ
• 3 місце: Віктор Ейсмонт (Муса), м. Київ

Призові місця в змаганнях нічних лучників посіли:

• 1 місце: Віктор Ейсмонт (Муса), м. Київ
• 2 місце: Володимир Гриньов (Мустанг), м. Дніпропетровськ
• 3 місце: Сергій Коліух (Козак), м. Київ

Поринути в атмосферу доби Древньої Русі допомогли театралізовані вистави та виступи кінного театру, середньовічна музика та веселі розваги. Програма спортивно-історичного свята завершилася вогняним шоу.

Більше фото за посиланням