Реконструкція дерев’яної фортечної стіни, яка ще має назву «забороли», збудована в «Парку Київська Русь» на основі наукових даних. Саме такий вигляд мали укріплення Києва за часів князя Володимира Великого (Х-ХІ ст.) З часом місто розширювалося і навколо було зведено нові укріплення по периметру Києва вже із застосуванням каменю при будівництві в’їзних воріт. Але дерев’яна оборонна стіна, збудована за часів Володимира, простояла аж до ХІІІ ст., до часу руйнування Києва армією хана Батия.

Сьогодні у «Парку Київська Русь» жителі Києва, України і всього світу мають змогу на власні очі побачити «забороли» – шедевр середньовічного містобудування.

Як розповів президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко, він не збирається зупинятися на досягнутому: «Реконструйована стіна Древнього Києва – тільки перший з можливих рекордів. У нас є чим пишатися. Надалі плануємо офіційно зареєструвати найбільшу колекцію коней різних порід, які зібрані в нашій Княжій конюшні. Крім того, у нас є репліка древньослов'янської лодії 9-11 століть, яка теж гідна внесення до книги рекордів».

Інформаційна довідка:

• Споруда має загальну довжину – 284 метри. Стіна складається з 6 веж (в тому числі одної з проїзними воротами – Михайлівськими) та 6 прясел (секцій).
• Висота оборонних укріплень у найвищій точці – 20 м. (найвища точка Михайлівських воріт).
• Середня висота стіни: від 6,4 до 8,4 м.
• Висота оборонної конструкції разом з валом складає – 13-14 м (в залежності від ландшафту).
• Ширина конструкції: 3,2 – 5,3 м.
• Фортечна стіна являє собою зрубну конструкцію. Зруб побудований технікою «в обло».
• Матеріал: «дика» (окорована), неоциліндрована колода.
• Породи дерева: сосна – 95% (сам зруб). Дуб – 5% (у конструкціях сходів, галерей, покрівлі).
• Середній діаметр колоди: 200-260 мм.
• Щілини між вінцями (рядами колод) законопачені мохом, паклею.
• Кількість колод, використаних у побудові стіни: близько 10 000.
• Зруб побудований без використання цвяхів.
• Покрівля двоскатна, вкрита дранкою.